Ви знаходитесь тут:
- Головна
- На допомогу вчителю
- Корисні поради
Вимоги до сучасного уроку
Кожний урок реалізує триєдине завдання: навчити, розвинути, виховати. За цим критерієм загальні вимоги до уроку конкретизуються дидактичними, розвиваючими і виховними вимогами.
До дидактичних (освітніх) вимог належать:
- чітке визначення освітніх завдань кожного уроку;
- раціональне визначення змісту уроку з урахуванням соціальних і особистісних потреб;
- впровадження новітніх технологій пізнавальної діяльності;
- раціональне поєднання різноманітних форм і методів навчання;
- творчий підхід до побудови структури уроку;
- поєднання різних форм колективної діяльності з самостійною діяльністю учнів;
- забезпечення оперативного зворотного зв'язку, дієвого контролю і управління.
До розвиваючих вимог належать:
- формування і розвиток в учнів позитивних мотивів навчально-пізнавальної діяльності, творчої ініціативи й активності;
- вивчення й урахування рівня розвитку та психічних властивостей учнів, проектування "зони найближчого розвитку";
- стимулювання нових якісних змін у інтелектуальному, емоційному, соціальному розвитку учнів.
Виховні вимоги до уроку включають:
- визначання виховних можливостей навчального матеріалу, діяльності на уроці;
- постановку і формування виховних завдань, зумовлених цілями і змістом навчальної роботи;
- формування в учнів життєво необхідних якостей: старанності, відповідальності, охайності, самостійності, працездатності, уважності, чесності та ін.;
- формування світоглядної, моральної, правової, політичної, художньо - естетичної, економічної, екологічної культури;
- співробітництво і партнерство з учнями, зацікавленість у їхніх успіхах.
- співробітництво і партнерство з учнями, зацікавленість у їхніх успіхах.
Методичні поради вчителю
Порада 1. Створіть на уроці умови для виконання завдання різними шляхами. Дайте можливість використати малюнок, оповідь, тести, розрахункові задачі, практичну роботу, ігрові моменти тощо.
Порада 2. Створіть психологічний клімат, за якого діти не бояться висловити помилкову думку, знаючи, що то – пошук істини. Переконуючи учня, доводячи істину, не ображайте його, не зачіпайте його гідність, самолюбство. Будьте щедрі на похвалу.
Порада 3. Система контролю знань також має враховувати індивідуальні можливості учнів.
Порада 4. Добираючи методи навчання, не забувайте про їхню різноманітність. Запроваджуючи нові методи, пам’ятайте і про класичну дидактику.
Порада 5. Інтелігентність – це вміння зважати на інших. Успіх, хай і не одразу, прийде до вас, якщо ви поважатимете гідність учнів, якщо не вдаватиметься до крику, гримання, якщо не „стоятимете над ними”, а йтимете поруч на шляху до знань і моральної досконалості.
Порада 6. Помітивши в учневі щось властиве лише йому, учитель дістає точку опори для контакту. Завжди і в усьому ставтеся до учня як до особистості. Найнебезпечніше – це вчителева зарозумілість, ілюзія власного всевладдя.
Порада 7. Пояснюючи матеріал і контролюючи знання, використовуєте і поєднуєте різні форми навчання.
Порада 8. Намагайтеся за будь – якої можливості використати завдання для формування особистості учня. Спрямуйте його інтерес до самого себе, на поліпшення результатів навчання.
Порада 9. Орієнтуйте школярів, особливо старшокласників, на високий рівень самостійної роботи.
Порада 10. Пам’ятаючи, що безталанних людей немає, а є зайняті не своєю справою, дайте можливість не лише сильним, а й слабшим учням реалізувати свої здібності.
Порада 11. Хай учень побачить ваше поважне ставлення до його найпершого у житті відкриття. Переконайте його, що помилки під час творчого пошуку неминучі, отже, не слід їх боятися.
Порада 12. Давайте учням невеличкі цікаві завдання на літо – такі, що згодом сприятимуть успішному навчанню.
Порада 13. Відвідуйте уроки колег для вивчення психологічного клімату, взаємодії вчителя і учнів – особливо у класі, де у вас іще не все гаразд.
Порада 14. Спершу поставте дитині реальні вимоги, а вже потім поступово „підносьте планку”.
Порада 15. Навчіть учнів звертатися до довідкових матеріалів і працювати з ними, пояснивши, що це допомагатиме їм у навчанні.
Схема самоаналізу уроку
1. Тип і вид уроку, зв’язок його з попереднім.
2. Які головні завдання уроку, як вони враховані під час реалізації мети уроку?
3. Чи раціонально використано час уроку?
4. Чи раціональна структура уроку для реалізації головних завдань, досягнення мети?
5. Які методи навчання використано для вивчення нового матеріалу?
6. Як здійснюється контакт із класом, окремими учнями?
7. Ефективність організації самостійної освіти.
8. Чи були елементи самоосвіти, самовиховання?
9. Чи використано індивідуальний і груповий підхід до навчання?
10. Як організовано контроль і самоконтроль за активністю знань?
11. Чи забезпечено цілеспрямованість, оптимальну розумову діяльність учнів?
12. Запобігання розумовому перевантаженню учнів та його подолання.
13. Створення проблемно-пошукових ситуацій для глибини засвоєння матеріалу, емоційного настрою учнів.
14. Дотримання правил педагогічного такту, загальноприйнятої етики, норм взаємин учителя та учня.
15. Елементи, етапи, форми, методи, які були найвдалішими.
16. Що із запланованого не вдалося? Чому?
17. Чи цікавий урок для учнів?
18. Як працювати над подоланням недоліків? Яка необхідна допомога?
Догори